| Sams | Дата: Четверг, 19.02.2009, 22:31 | Сообщение # 1 |
 Кельт
Группа: ДРУИД
Сообщений: 7
Статус: Offline
| Я став вільним вітром у степу
Вже не відчую рукоять меча у своїй долоні
Я над курганом предків пролечу
На поле битви де холоне тіло моє
Де мої браття ріжуть ворогів
Зовсім недавно я пліч-о-пліч з ними бився
Пускав кров верхи на коні
Та перед боєм богам війни молився
Свята земля не дай осьтак піти
Дозволь ще раз поринути у битву
Відчути меч в руці, ще раз перемогти
І відімстити ворогам за їхню кривду
І вже не буде славетних перемог
Мій плащ з ворожих шкір в багні гниє безславно
А вороги нехай потраплять у Острог
Моя славетна смерть не стане марна
огучий тис ветвями повис -
Лучше всех эти ствол для лука.
Из ольхи башмаки выходят легки,
И круглые чаши - из бука.
Сообщение отредактировал Sams - Четверг, 19.02.2009, 22:31 |
| |
| |
| Milsher | Дата: Четверг, 26.02.2009, 21:00 | Сообщение # 2 |
 Allant vers la vérité
Группа: Мудрец
Сообщений: 780
Статус: Offline
| Sams, класссссно. Мне очень понравилось!!!!!!!!!!! Похоже на молитву перед битвой. Вот ты , вот Он..... а после Смерть клонит перед тобой свои седины... Очень интересный стих
. . . заклинаю тебя пёсьей кровью . . .
|
| |
| |
